СКАРБ МАРІЯМПОЛЯ




Відчуття любові до рідного краю змусило мене взятись за перо і написати про містечко Маріямпіль, яке розкинулось на крутому схилі сивого Дністра. Коли ви раптом опинитесь на кручі ріки й уважно прислухаєтесь до плескоту води, то почуєте розповідь про цю мальовничу місцину.
На початку ХVІІІ століття у містечку Маріямпіль вирувало життя. Тут були ринкова площа, ратуша, а на кручі височів замок-палац, мур від якого залишився і до сьогодні. Проте безцінним скарбом був мальований на полотні образ Маріямпільської Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках. Ця ікона охороняла людей від нещасть і біди. Слава про Чудотворний образ поширилась по усій Європі. Тому містечко, засноване князем Яблонським, отримало назву від Діви Марії.
На гербі міста була зображена Богоматір з Дитям. 13 березня 1766 року о 22 годині образ Матері Божої Маріямпільської засвітився неземним світлом. Це побачили отці-капуцини з вікон свого монастиря, який на сьогодні за колючим дротом. У ті далекі часи монастир був вищим навчальним закладом Галицької землі, а Маріямпіль – релігійно-просвітницьким центром.
Але настали страшні часи... Московсько-більшовицька окупація сплюндрувала нашу Україну і цю Богом дану землю. Чудотворний образ тоді вивезли до Польщі, де він зберігається і по сьогоднішній день.
Спеціальним листом Папи Івана Павла ІІ від 2 березня 1988 року було дозволено коронувати ікону. 10 березня 1989 року відбулась коронація.
Копія Чудотворного образу Матері Божої Переможниці з Маріямполя знаходиться сьогодні у церкві Воздвиження Чесного Хреста, яка скромно притулилась біля колишнього монастиря капуцинів.
27 серпня цього року ожило, пробудилось стародавнє містечко Маріямпіль. Воно зустрічало хлібом і сіллю гостей, котрі приїхали на цю святу землю в день освячення наріжного каменя. На тому місці стоятиме монумент в честь порозуміння української та польської громади, парафій, котрі вже 14 років відвідують одна одну. На монументі будуть зображені мак і волошка, котрі Святіший Отець подарував обом громадам у 2001 році. Я довго думала, що означає цей символ, і зрозуміла: мак – знак любові, волошка – колір неба. Любов неба – це простий дарунок, ніби відблиск „таворського світла“, який зійшов на схили Княжого Дністра і привітав Перший фестиваль Марійської духовної пісні.

В містечку Марії весела подія,
Якої ще тут не було.
Тут стала у славі, на п’єдесталі
Неба Цариця – Покров.

Від щирого серця на повнії груди
Лунає про Тебе наш спів.
О Мати Маріє, любове й надіє,
Прости своїх блудних синів...
(М. Пікуляк)

Заспівало й джерельце – цей чистий струмочок, який витікає з гори понад 600 літ, лікуючи до сходу сонця хворі очі, показуючи всім поколінням знак Господній і силу Маріїної землі.
Я не бізнесмен, не знана людина, а проста українка, котра виросла на цій землі, ходила по ній босими ногами, збирала перли ранкової роси і милувалась красою України.
Дорогі краяни, керівники області!
Знайдіть час і приїдьте на цю Марійську землю, поклоніться Маріямпільській Матінці Божій з Ісусиком на руках, зачерпніть у долоні своїх рук кришталевої водиці з цілющого джерела. Воно, як самотнє гніздечко ластівки, притулилось до кручі і чекає Вас. Дбайливі руки проклали сходинки до нього, а ще треба прокласти духовну сходинку до серця прочан, які б змогли відвідати цю святиню Галичини. Може, знайдуться добрі люди, які допоможуть збудувати капличку на кручі, бо тих коштів, які зібрали парафіяни, явно не вистачає. Тоді не заросте стежина до цілющого джерела, і оживе святиня Маріямполя.

Марія чекає на нас,
Марія любить нас,
Марія пригорне нас,
Бо Вона – наша люба Небесна Ненька,
А ми — Її діти.


Любомира РАДИНЬ.
СКАРБ МАРІЯМПОЛЯ

http://nz.com.if.ua/cgi-bin/index.cgi?action=show&kind=gaz&lang=ukr&sub=statti&news=statti&filepage=


Создан 16 дек 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником