Волошка і мак — з одного коріння




Волошка і мак — з одного коріння

На Прикарпатті відкрито пам’ятник єднання українського і польського народів

У селі Маріямполі Галицького району, що на Прикарпатті, урочисто відкрито пам’ятник єднання українців і поляків (на знімку). Це викувані з заліза дві квітки — волошка і мак, що виростають з одного кореня. Волошка символізує Україну, а мак — Польщу. Очевидно, в основу ідеї пам’ятника взято нагороду Почесного капітулу україно-польського поєднання — латунну статуетку із зображенням цих двох квіток, якою нагороджують осіб, котрі найбільше долучилися до порозуміння і зближення двох сусідніх народів. У 2001 році спеціальну відзнаку Капітулу з рук Святійшого Отця Івана Павла ІІ під час його перебування у Львові отримали громади села Маріямполя Івано-Франківської області та селища з такою ж назвою у Польщі. Отож поява такого пам’ятника власне у Маріямполі не випадкова.

Кілька слів про походження назви села. За переказами, якось під час татарського набігу один польський воєвода рятувався від ворогів і на коні перепливав річку Дністер. Однак вибратися на суходіл кінь не міг. Тоді воєвода звернувся з гарячою молитвою до неба: «Єзус, Маріє, допоможи!». Тієї ж миті кінь вибрався на берег. На знак вдячності за порятунок воєвода заснував на берегах Дністра два поселення: Єзупіль — на честь Ісуса Христа, та Маріямпіль — на честь Божої Матері, адже «Маріямпіль» означає «місто Марії».

Утім, це легенди. А достеменно відомо, що поселення Маріямпіль заснував польський можновладець коронний гетьман Станіслав Яблоновський. Розповідають, що гетьман з собою у військові походи завжди брав ікону Богородиці і свято вірив, що вона охороняє його від бід та нещасть, допомагає перемагати ворогів. Після битви під Віднем у 1683 році «обозну» ікону Матері Божої навіть почали називати Переможницею. Саме для вшанування її гетьман збудував костел і заснував у 1691 році Маріямпіль. Відтоді до святого образу тривають масові походи прочан. У 1737-му ікону визнали чудотворною. У Маріямполі вона перебувала до 1945 року. Після війни місцеві поляки вивезли її до Польщі, де вона є нині. У 1989-му Папа Римський здійснив її коронування. А в Маріямполі зберігається її копія.

Щодо самого села, то у 1939 році радянська влада перейменувала його у Маринопіль. Свою історичну назву воно повернуло собі тільки в часи незалежності — у 2004-му. У післявоєнні роки маріямпільців чекала насильницька депортація до Польщі під місто Вроцлав. Тут переселенці з України утворили нове селище, яке в пам’ять про свою батьківщину назвали теж Маріямполем. І тепер в Україні і Польщі існують два населені пункти з однаковими назвами. Коли впав комуністичний режим, польські маріямпольці приїхали на Прикарпаття, де їх радо зустріли нові мешканці українського Маріямполя. Села протягнули одне одному руки, стали відновлювати колишні сусідські та родинні зв’язки. За таке порозуміння Почесний капітул (рада) україно-польського поєднання у 2001 році нагородила обидві громади спеціальною відзнакою. Її вручив Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого перебування у Львові. Цією відзнакою стала латунна статуетка у вигляді волошки і маку — квітів, які ростуть поряд на одній землі і нерідко мають сплетене коріння. А тепер маріямпольці мають ще й пам’ятник з цими квітками, що символізують єднання і порозуміння двох маріямпольських громад — української і польської.

— Нарешті ми виконали заповіт великого поляка Папи Римського Івана Павла ІІ, — прокоментував цю подію голова комітету з відродження Маріямполя професор Івано-Франківської медичної академії Володимир Боцюрко. — На землі, що віками перебувала під омофором Пречистої Діви Марії, постав пам’ятник порозуміння, злагоди та любові між двома великими народами. Тепер ми стали ближчі один до одного. Прощаючи нашим братам-полякам, ми просимо у них прощення. І разом просимо у Господа нашого ласки та благодаті.

Івано-Франківська область.


Василек и мак — из одного корня

Дарина НАЗАРЧУК.

На Прикарпатье открыт памятник единения украинского и польского народов

В селе Мариямполе Галичского района, что на Прикарпатье, торжественно открыт памятник единения украинцев и поляков (на снимке). Это выкованные из железа два цветка — василек и мак, растущие из одного корня. Василек символизирует Украину, а мак — Польшу. Очевидно, в основу идеи памятника взята награда Почетного капитула украинско-польского объединения — латунная статуэтка с изображением этих двух цветков, которой награждают лиц, внесших наибольший вклад в согласие и сближение двух соседних народов. В 2001 году специальную награду Капитула из рук Святейшего Отца Иоанна Павла ІІ во время его пребывания во Львове получили громады села Мариямполя Ивано-Франковской области и поселка с таким же названием в Польше. Так что появление такого памятника собственно в Мариямполе не случайно.

Несколько слов о происхождении названия села. По легенде, однажды во время татарского набега один польский воевода спасался от врагов и на коне переплывал реку Днестр. Однако выбраться на берег конь не мог. Тогда воевода обратился с горячей молитвой к небу: «Езус, Мария, помоги!». В то же мгновение конь выбрался на берег. В знак благодарности за спасение воевода основал на берегах Днестра два поселения: Езуполь — в честь Исуса Христа, и Мариямполь — в честь Божьей Матери, ведь «Мариямполь» означает «город Марии».

Впрочем, это легенды. А доподлинно известно, что поселение Мариямполь основал польский вельможа коронный гетман Станислав Яблоновский. Рассказывают, что гетман с собой в военные походы всегда брал икону Богородицы и свято верил, что она охраняет его от бед и несчастий, помогает побеждать врагов. После битвы под Веной в 1683 году «обозную» икону Матери Божьей даже начали называть Победительницей. Именно для оказания ей почестей гетман построил костел и основал в 1691 году Мариямполь. С тех пор к святому образу продолжаются массовые походы паломников. В 1737-м икону признали чудотворной. В Мариямполе она находилась до 1945 года. После войны местные поляки вывезли ее в Польшу, где она находится и ныне. В 1989-м Папа Римский осуществил ее коронование. А в Мариямполе хранится ее копия.

Что касается самого села, то в 1939 году советская власть переименовала его в Маринополь. Свое историческое название оно вернуло себе только во времена независимости — в 2004-м. В послевоенные годы мариямпольцев ожидала насильственная депортация в Польшу под город Вроцлав. Здесь переселенцы из Украины образовали новый поселок, который в память о своей родине назвали тоже Мариямполем. И теперь в Украине и Польше существуют два населенных пункта с одинаковыми названиями. Когда пал коммунистический режим, польские мариямпольцы приехали на Прикарпатье, где их радушно встретили новые жители украинского Мариямполя. Села протянули друг другу руки, стали восстанавливать прежние соседские и родственные связи. За такое взаимопонимание Почетный капитул (совет) украинско-польского объединения в 2001 году наградил обе громады специальным знаком отличия. Его вручил Папа Римский Иоанн Павел ІІ во время своего пребывания во Львове. Этой наградой стала латунная статуэтка в виде василька и мака — цветов, которые растут рядом на одной земле и нередко имеют сплетенный корень. А теперь мариямпольцы имеют еще и памятник с этими цветками, символизирующими единение и согласие двух мариямпольских громад — украинской и польской.

— Наконец мы исполнили завещание великого поляка Папы Римского Иоанна Павла ІІ, — прокомментировал это событие председатель комитета по возрождению Мариямполя профессор Ивано-Франковской медицинской академии Владимир Боцюрко. — На земле, которая веками находилась под омофором Пречистой Девы Марии, встал памятник взаимопонимания, согласия и любви между двумя великими народами. Теперь мы стали ближе друг другу. Прощая нашим братьям-полякам, мы просим у них прощения. И вместе просим у Господа нашего милости и благодати.

Ивано-Франковская область.

http://www.golos.com.ua/article/1191502142.html

Дарина НАЗАРЧУК.


Создан 16 дек 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником